В Україні спостерігається кадровий голод через мобілізацію та міграцію, при цьому 60% роботодавців відчувають кризу. Штучний
інтелект допомагає автоматизувати рутинні процеси, але не може повністю замінити людей через нерозуміння контексту.
Агресивна війна росії проти України, яка триває вже четвертий рік, призвела до потужного кадрового голоду в нашій державі. Через мобілізацію до лав Сил оборони багатьох фахівців і спеціалістів, більшість компаній відчувають нехватку співробітників і змушують їх більше покладатися на силу технологій, зокрема штучний інтелект. Чи зможе штучний інтелект допомогти впоратися з кадровим голодом – розповідаємо в матеріалі УП.
Кадровий голод в Україні
За даними глобальної аналітичної мережі BDO, станом на липень 2025 року приблизно 5,6 мільйона українців залишаються за кордоном, а чистий міграційний відтік у 2025 році склав 200 тисяч людей. 60% роботодавців повідомляють про кадрову кризу, причому найгостріший дефіцит спостерігається у кваліфікованих працівниках (63%) та середніх ланках (35%), особливо у будівельному секторі. Постійна міграція та мобілізація до лав ЗСУ зменшили доступну робочу силу, а рівень безробіття прогнозується на рівні 10,9% у 2025 році.
За даними BDO, існує виражена невідповідність між пропозицією та попитом на робочу силу. Хоча кількість нових резюме зросла на 27,4% у річному обчисленні у 2 кварталі 2025 року, кількість нових вакансій зросла лише на 5,4%. Більшість шукачів роботи віддають перевагу керівним або адміністративним посадам, тоді як роботодавці шукають кваліфікованих людей, водіїв та молодший медичний персонал. Регіональний дисбаланс зберігається, кандидати зосереджені в безпечніших районах.
Посилені атаки та руйнування інфраструктури обмежили економічну активність, при цьому кількість атак з повітря та безпілотників зросла на 152% у річному обчисленні у другому кварталі 2025 року, що ще більше ускладнило планування та найм робочої сили.
ШІ і кадровий голод в Україні
Штучний інтелект уже допомагає Україні частково пом’якшувати наслідки кадрового голоду: автоматизація рутинних процесів, чат-боти для сервісних служб, інструменти для прискорення медичної діагностики та телемедицини, аналітика для агросектору й логістики підвищують продуктивність наявних команд і звільняють час фахівців для складніших завдань
Втім, аналітики Світового банку зазначають, що ШІ так і залишається лише інструментом, а не повноцінною заміною людей. Його ефективність залежить від якості даних, локалізації (україномовні моделі), навчання кадрів і чітких правил щодо безпеки даних і відповідальності.
В матеріалах статті зазначається: для того, щоб ШІ дійсно став “вирішенням” проблеми кадрового дефіциту, необхідні інвестиції в інфраструктуру, програми перепідготовки, державно-приватне партнерство та адаптація регуляторного поля.
У підсумку – ШІ може значно полегшити брак кадрів і підвищити ефективність, але лише за умови системного, відповідального впровадження і одночасних інвестицій у людей.
Головна проблема ШІ
Штучний інтелект не розуміється на контенті. Тобто, мається на увазі, що він не розуміє контекст. Це як порівняти, що раніше були рахунки, а потім винайшли калькулятор. Калькулятор дає людям можливість працювати швидше і ефективніше, ніж коли були ці рахунки. Був мобільний телефон, а став смартфон, який дає більше можливостей, більше опцій працювати. Так і зі штучним інтелектом – це є інструмент, а не людина
Він зазначив, що з ШІ не можна провести творчої роботи, повноцінно обговорити актуальні проблеми. Це зумовлено саме його неспроможністю бачити усю повноту картини.
Спробуйте поговорити з ШІ про політику. Або про щось релігійне чи філософське. Чи про поезію. Він на цьому не розуміється. Він буде давати сухі відповіді, але не зможе дискутувати, підтримувати бесіду. Бо він не розуміє контексту розмови, контексту прийняття рішень
Штучний інтелект не зможе замінити людину, але він може допомогти людині стати більш ефективною. Отже, у підсумку можна сказати твердо – ШІ не став порятунком в умовах кадрової кризи. Він просто не спроможний замінити людські кадри
